понеділок, 24 серпня 2026 р.

Заxоплююча подорож крізь тисячоліття мистецької історії від першиx створениx творів мистецтва до найсучаснішиx його зразків

У своїй книзі «Коротка історія мистецтва» Шарлотт Маллінз оживляє мистецтво й представляє його перед своїм читачем таким, яким вони ніколи його до того не бачили.

Авторка проводить ретельний огляд мистецької історії, пояснюючи, що ж таке мистецтво, що воно означало для нашиx предків і чому воно залишається таким важливим і донині, яким чином воно допомагає нашому загальному добробуту й як впливає на ментальне здоров’я тощо.

Від найдавнішиx пам’яток і до творів, які ви з легкістю впізнаєте, бо вони «прогриміли» відносно нещодавно, ця книжка проведе вам заxопливу та всеосяжну екскурсію крізь цілі епоxи мистецтва, аби відзначити його вирішальну роль в розумінні нашої культури та історії.



У новій книжці Людмили Таран ми занурюємося у світ жіночих переживань, емоцій, спогадів, а самі героїні є дуже реальними і близькими. Ось молода художниця їде на Закарпаття малювати замок, але дорогою знайомиться зі старшим чоловіком, і невідомо, чи стане це знайомство чимось більшим. Ось жінка відповідає на несподіваний телефонний дзвінок і чує голос, який багато років тому був дуже рідним. Ось інша жінка їде у Париж і навіть не уявляє, хто влаштував їй цю поїздку й кого вона там зустріне. А хтось проживає війну — з усіма її загрозами й страхами, і, як ніколи, в такий час відчувається важливість якщо не підтримки усього світу, то хоча б обіймів коханих, рідних і друзів. Бо через роки, відстані, навіть через війну наше життя пише свої сюжети, закони і правила, й воно триває навіть попри випробування.



П'ятеро друзів - Едді Мюнстр, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Ніккі - давно виросли з того віку, коли для спілкування використовують зашифровані послання, написані кольоровою крейдою. Але минуле не стирається так само легко, як крейда з пальців. Сорокарічний Ед все ще пам'ятає, як він і його шкільний учитель врятували дівчину Елізу. І пам'ятає її обезголовлений труп, який знайшли в лісі ... Через роки Ед Адамс зустрічається з Міккі, який заявляє, що знайшов вбивцю Елізи. На наступний день його самого знаходять мертвим, з намальованим крейдяним чоловічком в кишені. Друзі розуміють: те, від чого вони бігли, повернулося. На пам'ять про минуле у кожного з них залишився не тільки крейда під нігтями, але і кров. Чия вона? ...



Ця книга присвячена Ярославу Бабійчуку — бойовому медику 3 батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Ярослав рятував поранених у 2022–2024 роках на Донеччині. Його історія — це історія любові, сили й відданості, жертовності і жаги до життя, гідності і незламності, історія, яка не завершується зі смертю. Ця книга — більше, ніж спогад. Це продовження боротьби. Усі кошти з авторського гонорару буде передано на підтримку підрозділу, в якому служив Ярослав, як продовження його шляху, його спротиву, його внеску в нашу спільну Перемогу.



Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психотерапією не лише для нього, а й для читачів.

Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут обʼявляється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися.



Дія роману відбувається в Києві недалекого майбутнього, проте більшість описаних речей характерні для сучасної України. У книзі ці проблеми доведені до нового рівня: погані дороги стають дедалі гіршими, будинки перетворюються на багатоповерхові слами, власники крутих електронних гаджетів стикаються з браком чистої води. Антон із новими друзями бореться проти забудовників, що виселяють людей із домівок під приводом "розвитку" міста. Він стикається з тортурами в так званих правоохоронних органах. Людей ділять на перший і другий сорт, і між ними виростає стіна, котру охороняють озброєні найманці. Усе це – в суспільстві, що називає себе демократичним.




У Поппі й Алекса немає нічого спільного. Вона свавільна й непокірна, має жагу до подорожей, а для нього найкраще дозвілля — посидіти вдома з книжкою. А втім, за часів коледжу вони якимсь дивом подружилися. І хоч більшість часу ці двоє проводять далеко одне від одного, кожного літа впродовж уже десяти років друзі разом їдуть у тижневу відпустку.

Та два роки тому у черговій подорожі Поппі й Алекс посварилися й відтоді припинили спілкування. Дівчина сумує за часами їхньої дружби, тож запрошує хлопця знову відправитися з нею у відпустку, щоб усе виправити, адже розуміє: у тій останній подорожі два роки тому вона була по-справжньому щаслива.



Війна – це фронт, битви і смерть, але водночас це життя за багато кілометрів від лінії зіткнення, щоденний побут, рутина, нові реалії. Ця проза – про війну з тильного боку, зі спини, з тилу; про поїздки на фронт, волонтерство і щоденні виклики цивільного життя. Багата на деталі, цікаві розповіді й описи реальних пригод, ця книжка створює панорамну картину життя в Україні під час війни. Нон-фікшн про письменника, який раптово для себе стає волонтером і постачає джипи для української армії. Щоденник? Так, але не тільки.



 

Бенджамін і Гелен Раски немов створені одне для одного. Ексцентричні напіввідлюдники, що мають статус небожителів і небачені статки. Він — орудар на фінансовому ринку, вона займається доброчинністю. Аж раптом у Гелен зроджується тривожність, проростаючи безладними монологами. Чи Бенджамін слухатиме? Чи зможе витягти дружину з мороку божевілля? Про смерть героїні з перших сторінок роману «Зобов’язання» такого собі Гарольда Веннера свого часу дізнався мало не весь Нью-Йорк.



Непросто жити, коли світ летить шкереберть. Батьки не розуміють, з учителями складно, друзі поводяться дивно і немає сил пояснювати їм, що не так. Тривога, апатія, відсутність відчуття щастя… Непокоїть питання: «Чи зі мною все гаразд? Чи я ок?»
У медіа та соцмережах радять звертатися до психологів. Але як зважитися піти на розмову, коли є стільки міфів й упереджень, зокрема про те, що до них ходять тільки «психи»? Що говорити і як правильно висловити те, що бентежить? Чим групова терапія відрізняється від індивідуальної? Що робити, якщо ти також хочеш стати психологом?
Катерина Гольцберг, психологиня з двадцятирічним досвідом, розповідає про все, що має знати людина, яка переступає кабінет психолога і хоче отримати реальну допомогу. Описує процеси роботи, розвінчує міфи, підказує, як обрати тип психологічної допомоги, як формувати запит. Від цих знань залежить те, наскільки якісною буде допомога.



Книга-есе «Не народжені для війни» Артема Чапая — чесна, можна сказати, оголена розповідь про внутрішні перетворення людини, що зробила вибір стати військовим. Автор веде нас світоглядно-психологічною мапою від пацифізму аж до радикалізму на межі з відчаєм. І тільки така уважна саморефлексія, позбавлена патосу, бажань прикрасити чи сподобатись читачу, пояснює, як саме екзистенційний вибір приводить до невідворотних змін, коли всі попередні переконання мають пройти випробування новою дійсністю.



Чапел-Крофт охоплюють містичні події. П’ятсот років тому тут спалили місцевих протестантів, тридцять років тому зникли дві підлітки, а нещодавно священник скоїв самогубство.

Преподобна Джек Брукс, мати-одиначка, з донькою Фло прибуває в село, сподіваючись почати все з чистого аркуша. Та, замість привітання, отримує набір для екзорцизму й записку: «Бо немає нічого захованого, що не відкриється».

Занурюючись у місцеве життя, Джек і Фло стають свідками давніх конфліктів і дивних подій. І коли Фло починає бачити привидів дівчат, охоплених полум’ям, стає зрозуміло: у селі є душі, які не знайдуть спокою, поки не буде розкрита вся правда.


Київ, початок ХХ століття. Молодий лікар Володимир Шульженко повертається додому після справи чернігівського упиря, аби працювати в лазареті при Лук’янівському тюремному замку, і дізнається, що в місті також коїться чимало моторошного і таємничого.

Кияни ще не оговтались від гучної справи про «ритуальне» вбивство підлітка Андрія Ющинського, як просто посеред дня у людних місцях починають зникати молоді панянки, а вбивця, якого поліція прозвала Душогубом, потрошить тіла своїх жертв. Хто він? Новий Джек Різник? Психічно хвора людина? Чи послідовник темного кривавого культу?
Володимир Шульженко підозрює, що моторошні вбивства, якось пов’язані з появою в місті «чудо-лікаря» Омара Брахмана, який начебто навіть оживив мерця в морзі на кілька хвилин і божевільною пропозицією у мільйон рублів, свого однокурсника по університету, яку опублікував у міській газеті.


неділя, 23 серпня 2026 р.

Від одного з найсильніших голосів сучасної української прози. Його книжки вже перекладені на вісім мов та потрапляють до коротких списків престижних премій.

Роман Артема Чапая «Т-щастя» про світ, де реальність — ілюзія і це, можливо, єдине, що в тебе є.
Віктор живе відлюдником і вправно уникає людоловів. Звісно, така зав’язка обманює очікування читачів, бо «світ, що горить і звужується» навколо героїв книги, радикально відрізняється від нашого. Чи не так і радикально?
Короткий роман Артема Чапая поєднує галюциногенну фантастику з психологічним реалізмом, сюжетні стрибки з питаннями життєвого вибору, співвідношення реальності й фантазії, можливості щастя навіть у важкі часи. Зрештою, що таке щастя? І чому «Т»?



«Квіти з корінням» — теплий і проникливий роман Ольги Саліпи, у центрі якого — долі трьох поколінь жінок, їхні непрості стосунки, сімейні переконання та пошук любові, що не має вікових меж. Це історія про силу родини, тягар минулого й надію, яка здатна прорости навіть після довгих років внутрішньої самотності.

Головна героїня Люба звикла жити для інших. П’ятдесят років вона крокувала життям, орієнтуючись на очікування близьких і залишаючи власні бажання на другому плані. Над її долею завжди тяжів вплив матері Лєни — сильної та незалежної жінки, колишньої спортсменки, чий життєвий досвід сформував жорстке ставлення до чоловіків і стосунків.

Після втрати чоловіка Люба самотужки виховала доньку Христину й була переконана, що сімейне щастя неможливе без стабільного шлюбу. Та життя трьох жінок змінюється, коли Христина зустрічає військового Юрка, а сама Люба знайомиться з Орестом — чоловіком, який також пройшов через втрати та випробування.

Перед героїнями постає складний вибір: залишитися в полоні старих страхів чи дозволити собі довіритися новим почуттям.

 


Подібних видань українською на полицях книгарень не так вже й багато, хоча саме дівчатка у юному віці так хочуть знайти там історії про перс...