Це щемка та зворушлива історія львівської волонтерки, яка на пенсії опікується безпритульними котиками. Героїня розповідає історії тварин, яких врятувала, і як це змінило її світогляд. Волонтерка навчилася помічати, що тварини переживають емоції так, як це роблять і люди. Їм буває сумно, гірко, страшно, радісно... Вони здатні відчувати біль втрати, щастя здобуття, зацікавленість та розпач, зневіру і вдячність. Жінка вкладає багато сил і часу в допомогу чотирилапим. І хоч у цьому немає жодного матеріального інтересу, вона відчуває радість від того, що може змінювати на краще долю інших. Нехай це й маленькі життя безпритульних котів.
Героїня ділиться відкриттями, які зробила за час волонтерства, і закликає читачів до відповідального ставлення до тварин, а також до самого життя, де є місце співчуттю та допомозі іншим.
Немає коментарів:
Дописати коментар