«Поки я був маленьким і розумним, милим і красивим – всі завжди знали, на кого я схожий... Відколи я виріс і став язикатим, незграбним та пришелепкуватим, вони просто сидять і невтішно позіхають: в кого ж вдалася ця дитина.» Про це скаржиться герой Еви Яніковські, який підростає, і якщо читач саме перебуває у підлітковому віці, то неодмінно посміхнеться, впізнавши такі знайомі репліки своїх батьків, а якщо належить до більш зрілого віку, то з радістю відкриє для себе, що у інших теж є проблеми з підлітками – синами та доньками. Ця надзвичайно успішна книга для підлітків через десятиліття викликає таку ж посмішку, як і під час першої публікації. Схоже, змінюються лише мода і техніка, а проблеми підліткової душі залишаються незмінними.!