Цирцея від народження відрізняється від інших. Вона — донька Геліоса, всесильного титана і бога сонця, та Перси, морської німфи. Проте, на відміну від своєї божественної родини, Цирцея не надзвичайно гарна і не вирізняється серед богів. У їхньому світі влада — понад усе, і здається, що вона її не має. Відчайдушно прагнучи довести свою значущість, богиня звертається до забороненої магії. Виявляється, що в неї є рідкісний дар чаклунства — здатність перетворювати, накладати прокляття та маніпулювати самою суттю світу навколо. Але коли вона застосовує свою силу проти іншого безсмертного, її вважають надто небезпечною для життя серед богів і відправляють у вигнання на віддалений острів Айя. Це покарання перетворюється на подорож самопізнання, випробування стійкості та шанс знайти своє місце у світі, де богиню не визначають ані батько, ані інші боги, ані чоловіки, які прагнуть її контролювати..